Як повернути Пенсійний збір, сплачений при купівлі житлової нерухомості?

Відповідно до законодавства, яке регулює сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, визначено певні підстави, за наявності яких особи можуть бути звільнені від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а саме від сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до вимог положень Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, зобов’язані сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (або як часто його називають «Пенсійний збір») у розмірі 1% від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

При цьому, вищезазначеним Законом передбачена пільга щодо сплати Пенсійного збору, а саме від сплати даного збору звільняються громадяни, які придбавають житло вперше.

Однак, станом на сьогодні в Україні відсутній правовий механізм перевірки інформації про факт придбання особою нерухомості вперше, а тому, враховуючи вимоги положень ЗУ «Про нотаріат», жоден нотаріус не зможе здійснити нотаріальне посвідчення Вашого договору купівлі-продажу нерухомого майна без наявності документального підтвердження сплати Вами вищезазначеного Пенсійного збору.

Отже, якщо Ви дійсно маєте намір придбати житлову нерухомість, Ви у будь-якому випадку будете вимушені сплатити вищезазначений Пенсійний збір, навіть якщо відповідно до вимог положень діючого законодавства України Ви звільнені від обов’язку сплачувати такий збір.

Але звертаємо при цьому Вашу увагу, що сплачений Вами Пенсійний збір можна повернути у судовому порядку, адже за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава, в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

З вищезазначеною позицією згодні і більшість суддів адміністративних судів України всіх інстанцій, саме завдяки чому фахівцям юридичної компанії Адвокатес абсолютно успішно вдається повернути клієнтам-власникам житлової нерухомості безпідставно сплачений ними Пенсійний збір!            

Звертаємо увагу, що на сьогодні сформована судова практика з питання повернення помилково сплаченого збору особам, які придбали нерухоме майно вперше, і суди мають чітку позицію при розгляді таких справ. Відтак судова практика говорить про те, що відсутність механізму встановлення органами Пенсійного фонду України обставин придбання житла конкретними особами вперше не є підставою для позбавлення законодавчо встановлених пільг по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та звуження існуючих прав особи. Також доцільно зазначити, що суди в якості доказів, що підтверджують придбання нерухомого майна вперше, приймають до уваги надані стороною по справі Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що містять відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та відомості про виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно. Якщо у вказаних довідках відсутні відомості про реєстрацію іншого нерухомого майна, окрім нерухомості, що придбалась вперше, то зазначені відомості слугують підтвердженням (доказом) придбання нерухомого майна вперше, що, в свою чергу, не може бути спростовано органом Пенсійного фонду та дає підстави для висновку, що особа придбає нерухоме майно вперше, а тому звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За таких умов суди визнають дії органів Пенсійного фонду протиправними щодо відмови повернути помилково сплачену суму збору з операцій купівлі-продажу нерухомості та зобов’язують органи Пенсійного фонду вчинити дії щодо повернення суми сплаченого збору.

Таким чином, сплачену суму збору при укладанні договору купівлі-продажу нерухомості особою, що купує таку нерухомість вперше або особою, що перебуває в черзі на одержання житла, можливо повернути шляхом подачі до суду позовної заяви про стягнення помилково сплаченого збору в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна.

Отже, враховуючи все вищезазначене, пропонуємо Вам звернутися до фахівців юридичної компанії Адвокатес з метою отримання послуги щодо повернення безпідставно сплаченого Пенсійного збору у судовому порядку.

ЯКЩО ВАШУ КВАРТИРУ ЗАТОПИЛИ - ПОРАДИ АДВОКАТА

Що робити, коли вас затопили сусіди, в які установи звернутись, та які зібрати документи щоб не бути голослівним в суді і перемогти.

Залиття квартири. Послуги адвоката

Проживання в багатоповерхівці має як свої плюси, так і мінуси. І серед суттєвих недоліків - проживання під квартирою безвідповідальних сусідів, що посилює шанси бути затопленим. Залиття квартири здатне зіпсувати меблі і дорогі речі, звести до нуля хороший ремонт. А якщо залиття відбувається з носіїв гарячої води, то ще й принести шкоду здоров'ю.

Причини затоплення можуть бути найрізноманітнішими – від незакритого крану, до серйозної поломки чи прориву. Відповідальність від затоплення зазвичай лягає на сусідів зверху чи ТСЖ (ЖКГ). Якщо домовитись з винуватцями «потопу» не вдається мирним шляхом, необхідно звертатись до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди при залитті квартири.

ЯК ПІДГОТУВАТИ ПОЗОВ ПРИ ЗАЛИТТІ КВАРТИРИ

Перед тим, як звернутись до суду, радимо врахувати такий аспект (на підставах Цивільного кодексу України), як обов'язкове підтвердження позивачем:

·         Факту заподіяння шкоди;

·         розміру заподіяної шкоди;

·         протиправності поведінки винуватця;

·         наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка спричинила шкоду і принесеною шкодою.

Також необхідно враховувати наявність вини суб'єкта. Варто зауважити, що особа, яка принесла шкоду, вважається винною, доки перед судом не доведе свою невинуватість. Позивач не має займатись доведенням вини самостійно. Його завдання – зібрати необхідні документи і докази.

Отже, перш ніж звертатись в суд, необхідно підготувати документацію, що допоможе вийти переможцем у даній справі.

ЩО НЕОБХІДНО ДОВЕСТИ В СУДІ ПРИ ЗАТОПЛЕННІ КВАРТИРИ

·         Першим правовим питанням є визначення винуватця затоплення. Його можна знайти, встановивши причину.

·         Наступним значимим з юридичної точки зору завданням, на думку адвоката по затопленню квартири в Києві, є оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

·         Варто знати, що дані питання являються доволі суперечливими, для їх вирішення потрібно залучати спеціалістів.

Після визначення причини залиття і знаходження винуватця, на думку адвоката, можна обрати два шляхи. Перший – все-таки спробувати домовитись про добровільне відшкодування збитків. Другий (якщо перший не приніс результатів) – відшкодування примусово через суд. Займаються таким питанням суди загальної юрисдикції.

ПЕРШОЧЕРГОВІ ДІЇ ПРИ ЗАЛИТТІ КВАРТИРИ - СКЛАДАННЯ АКТУ ПРО ЗАТОПЛЕННЯ В ЖКГ

Якщо ви побачили що ваша квартира залита чи затоплена, наш адвокат радить терміново звернутись до ЖКГ (ОСББ, чи того управління, під яким знаходиться будинок) з вимогою про огляд і складення Акту про залиття. При цьому необхідно запросити власників (наймачів) квартири, з якої відбувається затоплення та адвоката.

Що має обов'язково бути в акті:

·         час і місце його складання;

·         детальний опис всіх пошкоджень і збитків, завданих через залиття (наприклад пошкоджено паркет площею N, меблі в вітальні);

·         підписи всіх осіб, які брали участь в огляді квартири;

·         печатка управління, під юрисдикцією якого знаходиться будинок;

·         примітки як потерпілого, так і того, хто завдав збитки, якщо такі є, або якщо сторони вважають акт не повним;

·         причина, через яку відбулось залиття, з уточненям джерела (наприклад незакритий кран чи прорив труби центрального опалення).

Встановлення джерела затоплення – ключовий момент у справі, адже тільки виявивши джерело, можна знайти винного в інциденті. В залежності від того, на кому лежить відповідальність за обслуговування і експлуатацію інженерних систем, з яких відбулось залиття, винним в ситуації може виявитись як неуважний сусід зверху, так і ЖКГ (ТСЖ, ОСББ чи інша управляюча компанія)

Правові основи для відшкодування завданої затопленням шкоди – обов'язки власника утримувати житло і інженерні комунікації у відповідному стані.

Отже, відповідно до Цивільного кодексу України, власник житлового приміщення несе відповідальність за утримання його в належному стані, якщо інші умови не представлені законодавством України, чи правовим договором.

Це означає, що власник має тримати житло в відповідному стані, вчасно обслуговувати комунікації, не допускати їх до небезпечного, зношеного стану. Не допускається необережне, безвідповідальне поводження. В обов'язки кожного входить враховувати інтереси і законні права сусідів, правила користування житловими приміщеннями, а також правила утримання спільної власності власників приміщень багатоквартирних будинків.

В свою чергу, сумлінно виконувати свої обов'язки по відповідному утриманню та проведенню вчасного ремонту спільної власності лежить на ЖКГ (чи іншій документально встановленій організації, під управлінням якої знаходиться будинок).

Згідно Житлового кодексу України та Правил користування приміщеннями житлових будинків, до складу спільної власності входять внутрішньодомові інженерні системи холодного і гарячого водопостачання (до яких входять стояки та відгалуження від стояків до першого вимикаючого пристрою, перших регулювальних кранів на відводах внутрішньоквартирної розводки від стояків; а також входить внутрішньодомова система опалення, яка складається зі стояків, обігрівальних елементів, регулюючої арматури, та інших елементів, розташованих в цих системах.

Невиконання (чи неналежне виконання) власниками та/чи управляючою компанією являється ні чим іншим, як протиправною бездіяльністю і є приводом до притягнення до цивільної відповідальності в формі відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, принесена власності фізичної (та юридичної) особи повинна бути відшкодованою в повному обсязі особою, яка її спричинила.

Статтею 383 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка спричинила збитки, відшкодувати їх в натуральному вигляді (тобто відремонтувати зламану річ, чи зробити ремонт в затопленому приміщенні), або відшкодувати втрату в повному розмірі матеріально.

КОГО Ж ПРИТЯГУВАТИ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗАТОПЛЕННЯ: ВЛАСНИКА КВАРТИРИ ЧИ ЖКГ?

Потрібно визначитись з джерелом затоплення, і тим, під чиїм управлінням воно знаходиться.

Якщо затоплення відбулось внаслідок розриву неякісної квартирної розводки водопостачання, то винуватцем у принесеній шкоді вважається власник (винаймач) житлового приміщення; якщо ж залиття пов'язане з проривом на стояку гарячого чи холодного водопостачання, то до відповідальності необхідно притягувати обслуговуючу організацію.

ЕКСПЕРТИЗА ПРИ ЗАЛИТТІ КВАРТИРИ

Інколи справжню причину залиття може визначити тільки спеціаліст. Він також може допомогти вирахувати приблизну вартість відновлювального ремонту квартири/кімнати. Спеціалістом встановлюється вартість приміщення, ремонту та постраждалих меблів, побутової техніки до залиття. Це необхідно для визначення ціни позову. При цьому, потрібно мати на увазі, що оціночна вартість житла/постраждалого майна може бути оскаржена на суді відповідачем. В такому випадку судом додатково призначається оцінка та експертиза (будівельно-технічна та товарознавча). Тому особі, постраждалій від залиття необхідно не спішити з ремонтом, та не викидати пошкоджені залиттям речі.

Щоб не опинитись в такій ситуації самому, пам'ятайте про те, що законодавство покладає на власників (наймачів) житлових приміщень обов'язки слідкувати за відповідним станом інженерно-технічного обладнання, котре знаходиться в квартирі і не є спільною власністю власників приміщень в домі.

Якщо вам не вдалось отримати відшкодування збитків та принесеної вашій власності шкоди в досудовому порядку, чи ви самі являєтесь винним у принесенні шкоди, однак вважаєте, що потерпілі явно надто завищують вартість завданих збитків, надати вам допомогу як в суді, так і в процесі досудової підготовки, можуть адвокати нашої фірми Адвокатес.

Якщо у вас є питання по залиттю квартири, чи потрібен адвокат при затопленні у Києві, телефонуйте нам.

Пам'ятайте, що позивачу в суд необхідно надати заяву. Відповідач також може подати свої заперечення і поправки, і обидві сторони повинні надати письмові підтвердження та докази їх заяв. Винесене судом кінцеве рішення у даній справі, після того, як воно вступає у дію, обов'язково підлягає примусовому виконанню.

Що робити, як що вас залили. Практичні поради надає адвокат по залиттю:

• В першу чергу, якщо вас затопили зверху, радимо терміново вимкнути електрику, адже залиття може призвести до замикання. Намагайтесь будь що знайти джерело затоплення: відкритий кран у сусідів чи прорив комунікацій водопостачання в під'їзді чи природні явища. Спробуйте ліквідувати причину самостійно, піднятись до сусідів і попросити закрити кран. Викличте електрика, зафіксуйте документально факт виклику.
• Зафіксуйте фотоапаратом, відеокамерою чи, за їх відсутності, мобільним телефоном всі пошкодження як у себе в квартирі, так і мокру підлогу та джерело затоплення зверху. Фото мають бути кольоровими, з зафіксованою на них датою. Якщо не вдається вирішити проблему власними силами, викликайте представників ЖКГ.
• При затопленні квартири, наш адвокат радить терміново викликати комісію з ЖКГ, покликати сусідів. Необхідно скласти Акт про залиття. Прослідкуйте, щоб там були зазначені всі пошкодження, а також вказані ПІБ та посада представника ЖКГ. Акт про залиття буде основним документом, який підтверджує нанесені збитки.
• Якщо є потреба у виклику аварійних бригад, необхідно отримати від них квитанцію, чи хоча б записати номер бригади і час виклику та зафіксувати причину затоплення.
• При залитті квартири адвокат рекомендує викликати працівників ЖКГ навіть, якщо пошкодження незначні. Наслідки в повному обсязі можуть проявитись з часом, адже вода може затриматись в стелі та стінах.
• Після фіксування факту пошкодження необхідно оцінити завдану шкоду. Можна викликати бригаду ремонтників, які складуть кошторис по ремонту. Такій документ може мати доказову силу в суді, однак велика ймовірність того, що буде назначена додаткова експертиза. Проводити її можуть незалежні агенти по оцінці власності.

Коли потрібно викликати експертів

Агентства, котрі займаються оцінкою нерухомості, радять не викликати експерта відразу після затоплення, а зачекати кілька діб. Чекати потрібно для того, щоб завдана шкода проявилась в повній мірі. Варто також знати, що невидимі пошкодження, наприклад пошкоджений електричний провід під штукатуркою, експерт не зможе. Для цього потрібно викликати спеціаліста в конкретній сфері, наприклад, в випадку з проводами - електрика, який складе вже свій акт і його прикріплять до Акту про затоплення.

Хто повинен оплатити експертизу?

Якщо спір буде передано до суду, то, той, хто програє суд повинен буде оплатити затрати на експертну оцінку пошкоджень. Це означає, що якщо винними у затопленні вашої квартири суд визнає сусідів, то вони повинні будуть не тільки відшкодувати збитки від затоплення, але й заплатити за експертизу та державні виплати за суд. Якщо винним виявиться ЖКГ, то всі витрати воно повинне взяти на себе.

Коли робити ремонт?

На думку адвоката, ремонт після затоплення можна робити відразу ж після звіту про розмір збитків. Однак спеціалісти з ремонту радять приступати до відновлення квартири через 1-2 тижні, адже якщо стіни та стеля не висохли повністю, ремонт може бути даремним. Вода може затриматись, наприклад в перекритті плит і призвести до негативних наслідків, таких як грибок.

Що має зафіксувати ЖКГ в акті про затоплення?

• Дату і максимально точно час інциденту.
• Розмір пошкоджених поверхонь в метрах квадратних (з точністю до 0.5 м). Сюди входять шпалери, стіни, паркет і навіть побілка стелі).
• Характер пошкодження цих поверхонь (описати їх стан після залиття, будь то змін кольору/малюнку чи відпадання).
• Перелік майна, яке постраждало від води. Наприклад, телевізор, журнальний столик, книги в кількості N, диван, картини.
• Причина залиття. (не закритий на ніч чи на час перебування на роботі кран, прорив труби водопостачання чи опалення, самовільне зняття батарей опалення без перекриття води) а також місцезнаходження джерела (в якому квадраті квартири чи під'їзду він знаходиться). А також вказати його власника, будь то сусід зверху, ЖКГ, що невчасно провело ремонт зношених комунікацій чи ін.

На завершення

Як скласти Позов про затоплення та Акт про затоплення? Що робити, якщо квартиру затопили сусіди? Оцінка майна після затоплення. Як повернути гроші після затоплення? Як бути, якщо ви затопили квартиру сусіда? На всі ці запитання ми давали відповіді в статті. Якщо ж питання лишились, ви можете задати їх нашому адвокату. 
+38(044) 384-32-70

Коли працівника можна звільнити за аморальний проступок, — постанова ВСУ

Однією з підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, визначеної п. 3 ст. 41 Кодексу законів про працю України, є вчинення аморального проступку працівником, який виконує виховні функції. У ході застосування даної норми може виникнути ряд спірних запитань, зокрема в частині того, що слід розуміти під аморальним проступком та яка категорія працівників належить до "тих, що виконують виховні функції".

Верховний Суд України у постанові від 22.03.2017 року надав детальне роз’яснення основних аспектів застосування відповідної статті Кодексу законів про працю України. Так, Верховний Суд виокремив вчителів, педагогів, вихователів як працівників, які виконують виховну функцію (тобто учасники навчально – виховного  процесу, зазначені в ст. 50 Закону України «Про освіту»). Окрім того, суд звернув увагу на підвищену відповідальність даної категорії працівників, яка може бути зумовлена тим, що:

- вони перебувають в особливому правовому стані та виконують специфічні функції, не властиві іншим категоріям працівників;

- їхні дії чи бездіяльність можуть призвести до порушення конституційних прав і свобод громадян, завдати значної шкоди суспільним відносинам та авторитету як самої держави, так і суб’єктів господарювання.

При звільненні працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, необхідно врахувати наявність двох умов:

- аморальний проступок повинен бути підтвердженим фактами;

- вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.

Окрім того, важливо звернути увагу на те, що звільнення допускається за аморальний проступок як при виконанні трудових обов’язків, так і не пов'язаний з ними (вчинений у громадських місцях або в побуті).

За матеріалами: Бухгалтер 911

РАДА ДОЗВОЛИЛА ЗДІЙСНЮВАТИ ПРИВАТНУ ДЕТЕКТИВНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Верховна Рада України прийняла Закон "Про приватну детективну (розшукову) діяльність", який визначає загальні правові засади організації приватної детективної (розшукової) діяльності в Україні.

Законом встановлено, що приватним детективом може бути громадянин України, який досяг 21 року, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту або стаж роботи в оперативних підрозділах чи органах досудового розслідування не менше трьох років, пройшов відповідне навчання з метою здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності та отримав у встановленому законом порядку свідоцтво про право на зайняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю.

При цьому забороняється суміщати детективну діяльність з роботою в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, правоохоронних чи судових органах влади. Також приватним детективам забороняється займатися адвокатською, нотаріальною, судово-експертною діяльністю та надавати інші публічні послуги, визначені підпунктом «б» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Приватними детективами не зможуть стати звільнені з посади судді, прокурора, нотаріуса, із служби у правоохоронних органах, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення

Свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю видаватиме Міністерство юстиції України, а Національна поліція вестиме реєстр суб’єктів приватної детективної (розшукової) діяльності.

Приватні детективи зможуть працювати одноосібно як ФОП, а також можуть створювати об’єднання приватних детективів, для яких надання приватних детективних послуг є виключним видом діяльності.  

Приватні детективи зможуть надавати такі послуги:

збирання, фіксування та дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ у цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному судочинстві, на договірній основі із сторонами судового процесу;

вивчення ринку, пошук і збір інформації з відкритих джерел з метою підготовки ділових переговорів замовника, з’ясування фінансової платоспроможності, майнового стану та благонадійності потенційних ділових партнерів;

з’ясування біографічних та інших даних, що характеризують особу, стосовно окремих громадян (за їхньої письмової згоди) при укладенні ними трудових та інших договорів із замовником приватних детективних (розшукових) послуг (зайняття в нього відповідної вакантної посади), виявлення їхніх ділових зв’язків, у тому числі з конкурентами замовника, в Україні і за кордоном;

пошук осіб, місцезнаходження яких невідоме, з’ясування причин та обставин їх зникнення, можливостей і умов їх повернення, розшук осіб, які втратили родинні або дружні зв’язки;

розшук зниклого (втраченого або викраденого) майна, предметів і тварин;

здійснення заходів з відтворення втраченої (зниклої) інформації з питань законних прав та інтересів замовника;

пошук і збір даних, які можуть бути приводом або підставою для звернення замовника приватних детективних послуг до правоохоронних органів або до суду з метою захисту його законних прав та інтересів;

виявлення фактів незаконного (несанкціонованого) збирання з метою використання відомостей, що становлять комерційну таємницю замовника, або їх розголошення, а також фактів незаконного (несанкціонованого) збирання конфіденційної інформації стосовно фізичних осіб;

пошук, виявлення та фіксування фактів незаконного використання прав інтелектуальної власності, що належать замовнику, а також випадків недобросовісної конкуренції;

пошук боржників та осіб, які ухиляються від виконання своїх договірних зобов’язань;

забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом (комерційної, промислової, професійної таємниці) замовника приватних детективних (розшукових) послуг.

Верховна Рада України прийняла Закон "Про приватну детективну (розшукову) діяльність", який визначає загальні правові засади організації приватної детективної (розшукової) діяльності в Україні.

Законом встановлено, що приватним детективом може бути громадянин України, який досяг 21 року, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту або стаж роботи в оперативних підрозділах чи органах досудового розслідування не менше трьох років, пройшов відповідне навчання з метою здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності та отримав у встановленому законом порядку свідоцтво про право на зайняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю.

При цьому забороняється суміщати детективну діяльність з роботою в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, правоохоронних чи судових органах влади. Також приватним детективам забороняється займатися адвокатською, нотаріальною, судово-експертною діяльністю та надавати інші публічні послуги, визначені підпунктом «б» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Приватними детективами не зможуть стати звільнені з посади судді, прокурора, нотаріуса, із служби у правоохоронних органах, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення

Свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю видаватиме Міністерство юстиції України, а Національна поліція вестиме реєстр суб’єктів приватної детективної (розшукової) діяльності.

Приватні детективи зможуть працювати одноосібно як ФОП, а також можуть створювати об’єднання приватних детективів, для яких надання приватних детективних послуг є виключним видом діяльності.  

Приватні детективи зможуть надавати такі послуги:

збирання, фіксування та дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ у цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному судочинстві, на договірній основі із сторонами судового процесу;

вивчення ринку, пошук і збір інформації з відкритих джерел з метою підготовки ділових переговорів замовника, з’ясування фінансової платоспроможності, майнового стану та благонадійності потенційних ділових партнерів;

з’ясування біографічних та інших даних, що характеризують особу, стосовно окремих громадян (за їхньої письмової згоди) при укладенні ними трудових та інших договорів із замовником приватних детективних (розшукових) послуг (зайняття в нього відповідної вакантної посади), виявлення їхніх ділових зв’язків, у тому числі з конкурентами замовника, в Україні і за кордоном;

пошук осіб, місцезнаходження яких невідоме, з’ясування причин та обставин їх зникнення, можливостей і умов їх повернення, розшук осіб, які втратили родинні або дружні зв’язки;

розшук зниклого (втраченого або викраденого) майна, предметів і тварин;

здійснення заходів з відтворення втраченої (зниклої) інформації з питань законних прав та інтересів замовника;

пошук і збір даних, які можуть бути приводом або підставою для звернення замовника приватних детективних послуг до правоохоронних органів або до суду з метою захисту його законних прав та інтересів;

виявлення фактів незаконного (несанкціонованого) збирання з метою використання відомостей, що становлять комерційну таємницю замовника, або їх розголошення, а також фактів незаконного (несанкціонованого) збирання конфіденційної інформації стосовно фізичних осіб;

пошук, виявлення та фіксування фактів незаконного використання прав інтелектуальної власності, що належать замовнику, а також випадків недобросовісної конкуренції;

пошук боржників та осіб, які ухиляються від виконання своїх договірних зобов’язань;

забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом (комерційної, промислової, професійної таємниці) замовника приватних детективних (розшукових) послуг.

УЧАСНИКАМ АТО І ПЕРЕСЕЛЕНЦЯМ КОМПЕНСУЮТЬ КУПІВЛЮ ЖИТЛА

Учасники бойових дій, інваліди війни та члени сімей загиблих учасників АТО, а також внутрішньо переміщені особи отримають державну підтримку у розмірі 50% вартості будівництва, покупки доступного житла або пільгового іпотечного житлового кредиту.

Право на отримання державної підтримки при купівлі житла мають громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.

Державна підтримка надається з розрахунку не більш як 21 квадратний метр на одну особу та додатково 10,5 квадратних метрів загальної площі житла на сім'ю. Частину оплачує громадянин, який уклав договір.

Крім того, збільшена відсоткова ставка фінансування за кредитами на будівництво, купівлю доступного житла в разі надання кредитів за рахунок бюджетних коштів фінансовою установою - виконавцем державної цільової програми - з 3 до 7% річних.

Відповідні зміни передбачені Законом № 1954 VIII, який вступив в силу 9 квітня.

http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1954-viii 

Як змінюється позиція ВСУ щодо фіктивності? – практика

Сама по собі фіктивність суб’єкта господарювання призводить лише до одного визначеного законом наслідку – його ліквідації. При цьому до ліквідації застосовуються всі звичайні процедури, в т. ч. виявлення кредиторів. З огляду на це не можна стверджувати, що діяльність фіктивного суб’єкта не спричиняє жодних наслідків.

На це під час круглого столу «Актуальні проблеми адміністративного судочинства в податкових спорах» увагу звернув Антон Поляничко, радник голови ВАСУ, к.ю.н., аналізуючи зміни в позиції Верховного Суду стосовно фіктивності суб’єкта.

Так, ВСУ у вересні 2015 року висловив позицію, відповідно до якої дії фіктивного суб’єкта господарювання не можуть створювати жодних правових наслідків, а всі первинні документи, видані фіктивним платником, не можуть підтверджувати дані податкового обліку. Аргументи ВСУ в цьому питанні А. Поляничко назвав недоречними та відзначив, що протягом 2016 – 2017 рр. позиція Суду з цього питання зазнала певних змін.

По-перше, це постанова ВСУ від 06.12.2016 р. у справі за позов ТОВ «Болтон-груп».

У цій справі аналізується взаємодія позивача із іншим суб’єктом, зокрема, наявність у підприємства трудових ресурсів для забезпечення запланованої між сторонами операції. І оскільки один із суб'єктів не мав поставок с/г техніки і не співпрацював з іншими суб’єктами господарювання, а також з огляду на відсутність у підприємства земельних угідь, придатних до вирощування культур, найманих працівників, техніки, складських приміщень тощо Суд дійшов висновку про неможливість виконання відповідної господарської операції контрагентом.

У згаданій справі мова йшла про постачання соняшнику в майбутньому, ймовірно, власного виробництва. Тож, на думку А. Поляничка, Верховний Суд у цьому випадку доречно вдався до аналізу виробничих потужностей. Хоча, зауважує радник голови ВАСУ, виникає питання щодо того, а чи не міг цей суб’єкт згодом прибрати відповідний товар, а потім поставити його контрагенту…

По-друге, своєрідним розвитком зазначеної вище позиції ВСУ А. Поляничко називає постанову Верховного Суду України від 14 березня 2017 р. за позовом ТОВ «Поліспект» (справа стосувалась товару, виготовленого іншими виробниками).

ВСУ спочатку зазначив, що «Поліспект» здійснював відносини з фіктивними контрагентами, потім, посилаючись на власну позицію щодо несумісності легальної підприємницької діяльності зі статусом фіктивного підприємства, ВСУ погоджується з позицією суду першої інстанції, що недоведеність фактичного здійснення операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди.

Якщо раніше ВСУ акцентував увагу на самому факті фіктивності, то тут йде мова саме про те, що  недоведеність фактичного здійснення господарської операції пов’язується з фіктивністю. «Тобто ВСУ уже не стверджує, що сам по собі юридичний факт фіктивності виключає можливість підтвердження права на податковий кредит», – зауважує А. Поляничко. – Він (суд – ред.) каже: давайте виходити з того, що фіктивне підприємство не могло і не може доказати фактичність господарської операції».

Окрім того, за словами радника голови ВАСУ, в цій справі є ще один цікавий момент, на який звертає увагу Суд, а саме – «відсутність ділової мети є підставою для відмови у наданні податкової вигоди». На думку А. Поляничка, ця фраза свідчить про те, що ВСУ в своїй позиції хоче піти далі і сказати, що фіктивність суб’єкта господарювання, а також існування завідомо протиправної мети під час його створення, виключає наявність ділової мети у всіх операціях, які здійснюються таким суб’єктом.

Такий висновок, говорить А. Поляничко, також не зовсім узгоджується з нормами чинного законодавства, адже мета протиправна і правомірна можуть уживатись в межах однієї операції. «Окрім того, мета, з якою компанія засновувалась, не свідчить про те, що всі її операції в подальшому позбавлені ділової мети», – зауважує він. В обґрунтування цієї позиції він посилається на підходи фіскалів, які в свою чергу зазначали, що кожна операція має на меті переслідувати отримання прибутку. І відповідно, якщо діяльність в цілому є прибутковою, а одна з операцій збитковою, то до платника податків виникали питання з цього приводу. «Аргументи щодо загальної прибуткової діяльності за певний податковий період не проходили, – говорить А. Поляничко. – І це було, до речі, підтримано ВСУ». Беручи до уваги цю позицію, можна зробити наступний висновок: якщо хтось хотів ухилитись від податку і не мав наміру його сплачувати, але при цьому хотів продати товар, то для покупця такого товару ділова мета присутня, адже він хотів придбати товар незалежно від того, як з грошима хотів поводитись потім постачальник.

Тож навіть викладена вище позиція Суду, на думку А. Поляничка, не спростовує тезу щодо того, що фіктивний суб’єкт може здійснювати легальні операції.

По-третє, А. Поляничко назвав ще одне рішення, що відображає зміни у позиці ВСУ. Зокрема, мова йде про постанову ВСУ від 31 січня 2017 р. за позовом АТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82». Вся мотивувальна частина цього рішення, говорить А. Поляничко, присвячена аналізу зібраних доказів не щодо контрагента, а щодо контрагентів контрагента.

Сам Суд підтримує позицію суду першої інстанції, який в свою чергу дійшов до висновку, що докази, мова про які йде вище, свідчать про відсутність реального здійснення зазначених господарських операцій контрагентам позивача з його постачальниками і як наслідок – відсутність у контрагента позивача товару для поставки позивачеві. «Оце і була основна мрія податківців – не зосереджуватись на дослідженні кожної господарської операції, а просто показати, що десь там в ланцюжку були якісь дефекти. Далі все відбувається автоматично», – зауважує А. Поляничко.

«Який вплив на формування податкового кредиту покупцем конкретного активу має те, що його постачальник з певними дефектами придбавав цей товар? Він міг взагалі не відображати цей товар у своєму первинному обліку. Хіба можна за фактичними обставинами ототожнювати відсутність обліку у постачальника і відсутність самого товару?», – запитує він, відзначаючи недоречність подібного підходу.

Підсумовуючи А. Поляничко зауважує, що «багато хто з юристів скептично ставиться до цієї позиції Верховного Суду, а тому, можливо, після формування нового складу Суду ця позиція зазнає змін».

 Джерело: http://advisortax.org/?p=4047 

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА ЄС ЗМІНИТЬ ПРАВИЛА ГРИ ДЛЯ БІЗНЕСУ

Законопроектом від 28.04.2016 р. №2302а-д, направленим на імплементацію Директиви 2004/25/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо пропозицій про поглинання в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом вводяться нововведення. Зазначеною Директивою врегульовані питання надання права міноритарним акціонерам вимагати від акціонера – власника 95 відсотків акцій товариства обов'язкового придбання за справедливою ціною акцій, що належать таким міноритарним акціонерам (sell-out) і надання права акціонеру – власнику 95 відсотків акцій товариства вимагати від міноритарних акціонерів обов'язкового продажу належних їм акцій (squeeze-out).

Необхідно зазначити, що у міжнародному законодавстві, зокрема у Директиві 2004/25/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо пропозицій про поглинання, механізм надання особі (особам, що діють спільно), яка є власником 95 і більше відсотків акцій товариства, права здійснювати примусовий викуп акцій у інших акціонерів товариства (squeeze-out) розглядається у нерозривному зв'язку із наданням кореспондуючого права міноритарним акціонерам вимагати від контролюючого акціонера викупу в них акцій за справедливою ціною (sell-out).

Наявність норм, які запроваджують squeeze-out та sell-out, зокрема, пов’язана з тим, що у разі набуття контролюючим акціонером пакету акцій у розмірі понад 90 відсотків акцій, міноритарні акціонери практично втрачають можливості впливати на діяльність товариства й прийняття рішень на загальних зборах, оскільки відповідно до вітчизняного законодавства основні права, які гарантують залучення до участі в управлінні товариством, виникають у акціонерів, що сукупно є власниками 10 і більше відсотків акцій товариства. Ліквідність міноритарного пакета у такому випадку знижується, в наслідок чого міноритаріям складно реалізувати свої акції за вигідною ціною на фондовому ринку.

Необхідно зазначити, що у національному законодавстві на даний час повністю відсутнє врегулювання права на squeeze-out та sell-out, а також механізмів їх застосування. Необхідність імплементації вимоги щодо існування в законодавстві України права на squeeze-out та sell-out, передбаченого Директивою 2004/25/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо пропозицій про поглинання, пов’язана, зокрема, з необхідністю виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.