пятница, 7 октября 2016 г.

Медіація – вирішення конфлікту без суду!


Проекти “Закону про медіацію” №3665 від 17.12.2015 р. та №3665-1 від 29.12.2015 були відкладені Верховною Радою України.
Хоча, сьогодні медіація актуальна як ніколи, особливо у зв’язку з високою вартістю судових зборів, надмірною завантаженістю судів та проведенням судової реформи. Окрім того, суд не має на меті зберегти актив юридичної особи, її організаційну та функціональну структуру, імідж та репутацію.
Категорії спорів між учасниками юридичної особи є особливо важкими:
1. По-перше, конфлікти, що виникають між учасниками юридичних осіб, мають негативний вплив на саму юридичну особу, на її майновий стан, кадровий склад, методи та форми управління тощо.
2. По-друге, спори учасників юридичних осіб, як правило, мають емоційне підґрунтя, що призводить до прийняття швидких та незважених рішень.
3. По-третє, спори між учасниками юридичних осіб негативно впливають на репутацію та імідж юридичної особи, її системне функціонування, що призводить до збоїв в організації, а інколи навіть до невиконання зобов'язань, взятих на себе юридичною особою.
4. По-четверте, учасники юридичних осіб, які конфліктують, як правило, мають на меті або розподіл активу, або збільшення відсотка отримання дивідендів, або стратегічні зміни в структурі юридичної особи, що, за умови прогресування конфлікту, може призвести до небажаних ліквідації та/або реорганізації юридичної особи.
Враховуючи складність цієї категорії спорів, національна судова система неспроможна їх вирішити належно та з позитивними наслідками для самої юридичної особи. Окрім того, національні суди не мають на меті при врегулюванні спору між учасниками юридичної особи враховувати інтереси юридичної особи; мета суду – врегулювати конфлікт між сторонами в межах чинного законодавства.
Застосування інституту медіації для вирішення спорів між учасниками юридичної особи має певні переваги:
– медіація – це добровільний механізм вирішення спорів для учасників юридичної особи;
– процес медіації займає менше часу, ніж вирішення спору в судовому порядку та, інколи, значно дешевший;
– застосування процесу медіації впливає на збільшення шансів щодо збереження нормальних відносин між учасниками юридичної особи, її ділову репутацію та імідж;
– процес медіації дає змогу уникнути розголосу ситуації, що запобігає негативному впливу на існуючий клімат серед кадрового складу юридичної особи;
– застосування медіації призводить до знаходження та прийняття нестандартних та гнучких рішень, прийнятних та позитивних для самої юридичної особи;
– процес медіації значно зменшує негативний вплив на юридичну особу внаслідок конфлікту між її учасниками, зокрема, на її репутацію, імідж, організаційну та функціональну структуру;
–  медіація – це рішення двох сторін, прийняте з урахуванням інтересів обох сторін, а не рішення суду.
Одним з основних завдань застосування процесу медіації для вирішення спору між учасниками юридичної особи має бути збереження активу юридичної особи. Учасники спору за допомогою медіатора повинні зрозуміти та візуалізувати весь потенційно можливий негативний вплив існуючого конфлікту на актив юридичної особи. Процес медіації безпосередньо в цьому випадку має бути направлений на мінімізацію негативних наслідків для юридичної особи.
Позитивним в застосуванні медіації для вирішення спору між учасниками юридичної особи є її мета. Так, мета медіації полягає в досягненні рішення, яке задовольнить обидві сторони, що конфліктують. Тобто, на відміну від судового порядку, медіація має на меті вирішити конфлікт, а не притягнути до відповідальності винного. Більше того, метою для медіатора має бути досягнення сатисфакції – задоволення, внаслідок вирішення проблеми, для всіх сторін.
Ефективність медіації давно визнана європейським правом як кращий спосіб альтернативного вирішення спірних питань на досудовому етапі або під час судового розгляду. А рейтинг Світового Банку “Ведення бізнесу” на 2016 рік ставить країну, в якій є законодавство про медіацію, на один пункт вище.
Якщо закон про медіацію буде прийнято, то це спростить життя всім – і позивачам, і відповідачам, і суддям. Це цивілізаційний правовий підхід, який на жаль вже вкотре ігнорується законодавцем.

Ухвалений антирейдерський закон захистить підприємців

6 жовтня 2016 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження європейських стандартів захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів». ( законопроект № 5067)
Прогнозується, що прийнятий Закон має забезпечити захист прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів, а також зменшити ризики незаконного заволодіння майном.
За ухвалення Закону проголосував 271 народний депутат.
Проведення державної реєстрації прав проводитиметься у такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом їх сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв;
4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Відповідно до прийнятого Закону передбачено зміни до:
Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень»:
-передбачається невідкладне повідомлення державним реєстратором власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про проведення відповідних реєстраційних дій, запровадження обов’язкової реєстрації заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій в Державному реєстрі прав, відновлення реєстраційних дій лише за рішенням суду, що набрало законної сили або заяви власника;
-Міністерство юстиції України має здійснювати моніторинг реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно;
-запроваджується обов’язкове використання державними реєстратором відомостей Державного земельного кадастру, Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, а також використання відомостей, що отримані  у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;
-збільшується з 30-ти до 60-ти днів термін оскарження рішень, дії або бездіяльності державного реєстратора, обов’язкове надання в паперовому вигляді витягу із державного реєстру прав.
Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»:
-Закон передбачає додати обов’язкове нотаріальне посвідчення справжності підписів засновника (учасника), уповноваженої ними особи, на установчому документі, передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи, заяві про вихід з товариства, що подаються для державної реєстрації змін про юридичну особу;
-здійснення Міністерством юстиції України моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та подання міністерством до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Кримінального кодексу України:
Передбачається  вдосконалення та посилення кримінальної відповідальності за підроблення документів, що подаються для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно. Реєстратор за вчинення незаконної реєстраційної дії у особливо важких випадках може бути позбавлений волі терміном до 8 років. Штраф за «помилкові» дії у сфері державної реєстрації становитиме до 8 500  гривень.
Кодексу України про адміністративні правопорушення:
Передбачається посилення адміністративної відповідальності на посадових осіб, які порушують встановлені законом строки проведення державної реєстрації фізичних і юридичних осіб або громадських формувань, або порушують встановлений  порядок державної  реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Закону України «Про електронний цифровий підпис»:
Передбачається запровадження нової термінології «захищений носій особистих ключів» та зобов’язання державних реєстраторів використовувати лише захищені носії особистих ключів;
Окрім того, передбачається заборона припиняти керівникам своє членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців, у творчій спілці, членство в політичній партії, у громадському об’єднанні шляхом подання заяви до відповідних статутних органів.

Після набуття чинності законопроектом № 5067 громадяни, які володіють нерухомим майном, а також підприємці, власники компаній по-справжньому будуть захищені від рейдерських атак. З’явиться стимул для інвестицій та запуску нових виробництв.




четверг, 6 октября 2016 г.

УРЯД СХВАЛИВ ЗМІНИ ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

5 жовтня 2016 року Кабінет Міністрів України схвалив внесений Міністерством фінансів законопроект № 3357 «Про внесення змін до Податкового кодексу України». Про це інформує «Урядовий портал».У ньому передбачено ряд змін у ПКУ, серед яких: запровадження електронного кабінету платника податків, "податкова амністія", створення єдиного реєстру платників ПДВ та фінансової поліції.
Мета законопроекту – підвищити якість адміністрування, тобто всього процесу нарахування сплати податків та взаємодії платника та податкової. Очікується, що результатом стане створення нормальних умов для розвитку бізнесу. Цей пакет податкових змін є важливою частиною реформи ДФС, адже він прибирає можливості для системної корупції в податковій сфері.
Даний пакет змін є результатом спільної роботи народних депутатів, бізнесу, громадських експертів та Міністерства фінансів. Мінфін декілька разів публікував робочі версії документів для публічного обговорення, де абсолютно кожен міг висловити свої пропозиції. Громадські експерти та бізнес неодноразово підкреслювали, що робота над законопроектом була «безпрецедентно» відкритою.
Даний антикорупційний законопроект уже публічно підтримали провідні бізнесові та громадські об'єднання: Американська торгівельна палата, Всеукраїнське об’єднання підприємців малого та середнього бізнесу «Фортеця», Європейська бізнес асоціація, Спілка українських підприємців (СУП), Українська бізнес-асоціація, Торгово-промислова палата України, Палата податкових консультантів, Рада бізнес-омбудсмена, Український союз промисловців і підприємців, громадська платформа «Податки для економічної свободи», до якої входять 17 асоціацій, Коаліція «За ліберальну податкову реформу», яка налічує 15 асоціацій, а також об’єднання громадських експертів Реанімаційного Пакета Реформ, до складу якого входять провідні дослідницькі центри та громадські організації.
«Ми не зупиняємось на даному пакеті змін. Всі побачили, що ми справді дослухаємось до конструктивних пропозицій, тож ми готові робити це надалі та продовжувати відкриту роботу над новими змінами. Але зараз дуже важливо прийняти цей антикорупційний законопроект. Адже його можна безкінечно доповнювати новими пропозиціями та покращувати, але ми вже чотири місяці вели роботу над проектом і бізнес та громадськість на нього дуже чекає», - зазначив під час презентації законопроекту Міністр фінансів Олександр Данилюк.
Ознайомитись з презентацією змін можна тут

среда, 5 октября 2016 г.

Новели у виконавчому провадженні

Сьогодні, 5 жовтня 2016 року, набирають чинності  Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-19 та Закон України "Про органи і осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів № 1403-19" яким регулюється діяльність приватних виконавців.




Основними новелами закону зокрема є:

  • Обов’язкове зазначення у виконавчому документі дати народження фізичної особи (ст. Закону);
  • Необов’язковість зазначення ІПН боржника у виконавчому документі (ст. 4 Закону);
  • Державний виконавець не відмовляє у відкритті виконавчого провадження, а повертає виконавчий документ стягувачу. Повернення здійснюється шляхом надіслання рекомендованого листа з повідомленням про вручення (ст. ст. 4, 28 Закону);
  • З’явилась можливість виконання судових рішень приватними державними виконавцями (ст. 5 Закону);
  • З’явився відкритий реєстр боржників, в якому будь-хто зможе перевірити свого контрагента на предмет відкритих виконавчих проваджень (ст. 9 Закону);
  • Строк пред’явлення виконавчих документів збільшено до 3 років (ст. 12 Закону);
  • Опис та арешт майна здійснюється не пізніше ніж на 5 день з дня його виявлення (ст. 13 Закону);
  • Встановлюється плата за подання заяви про примусове виконання рішення –  2 відсотки суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру — у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника — фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника — юридичної особи (ст. 26 Закону);
  • Встановлена можливість виконавцю самостійно розстрочувати або відстрочувати виконання рішень (крім судових) (ст. 33 Закону);
  • Збільшено суму боргу, за наявності якої можливо здійснити звернення стягнення єдиного житла боржника. Відтепер  така сума повинна перевищувати 20 розмірів мінімальної заробітної плати, а не 10 як раніше.

Слід також звернути увагу на перехідні положення вказаного Закону, якими встановлено:
  • строк пред’явлення виконавчих документів до виконання, виданих до 05.10.16 р. пред’являються в строки встановлені цим законом, тобто в продовж 3 років (п. 5);
  • Виконавчі дії здійснюються у відповідності до тої редакції закону яка діяла на момент відкриття виконавчого провадження (п.7);
  • Майно, передане на реалізацію до набрання чинності цим Законом, продовжує реалізовуватися у порядку (у тому числі за вартістю), що діяв до набрання чинності цим Законом. Якщо оцінка (уцінка) арештованого майна не проведена до набрання чинності цим Законом, вона проводиться впорядку, визначеному цим Законом (п. 8);
  • Скарги на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, подані в установленому законом порядку до набрання чинності цим Законом, розглядаються у строки та порядку, що діяли до набрання чинності цим Законом (п.10).
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19

Приватні виконавці
Закон України "Про органи і осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів № 1403-19" визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями.
Ключова новела цього закону - це запровадження інституту приватних виконавців. Документ визначає їхній правовий статус, урегульовує процедуру набуття та припинення права на здійснення відповідної діяльності, визначає особливості їхнього фінансового забезпечення тощо.

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1403-19

Вступил в силу новый размер штрафа за неоплаченный налог на недвижимость

С 1 октября украинцам, получившим квитанцию об оплате налога на недвижимость, но еще не уплатившим его, будет начисляться штраф.

1 июля 2016 года в Украине вступили правила, согласно которым налог необходимо было заплатить до конца августа (спустя 60 дней после начала действия закона).
За опоздание в Государственной фискальной службе будут выписывать штрафы: в первый месяц — 10% от суммы налога, во второй — 20 %.
В начале сентября фискалы поменяли крайние сроки, теперь налог нужно заплатить в течение 60 дней с момента вручения квитанции. В ГФС отметили - это связано с тем, что многие украинцы не получили квитанций в обещанный срок. «Окончательную цифру пени назвать пока нельзя. Сегодня многие украинцы не перешагнули тот порог, после чего начинает начисляться штраф. Многие получили платежки с большим опозданием», — подчеркнули в ГФС.
Налог на недвижимость в Украине начисляется на дополнительную площадь квартир и домов (для квартир свыше 60-ти и домов больше 120 кв. м). Его украинцы должны платить один раз в год по установленной местными советами ставке.
«Налог на роскошь» не может превышать 2% от минимальной зарплаты (примечательно, что в 2017-м этот показатель увеличится до 3%).
Самую высокую ставку налога городские советы зафиксировали в Одесской, Сумской, Днепропетровской, Луганской и Запорожской областях. В этих регионах ставка налога составляет 29 грн за 1 кв. м.
Меньше всего уплатят владельцы недвижимости, проживающие во Львовской, Донецкой и Кировоградской областях (0,5%, или 7,25 грн за квадратный метр). В других регионах ставка налога установлена на уровне 1% (14,5 грн за квадратный метр).
Регион
Сумма налога на недвижимость за квартиру площадью 100 м. кв
Одесса
1160 грн
Львов
290 грн
Полтава
580 грн
Примечательно, что квартиры площадью более 300 м. кв облагаются дополнительным налогом. Его можно высчитать, умножив ставку налога на количество «лишних» метров и добавив фиксированные 25 тыс. грн.
Согласно информации Государственной фискальной службы, по состоянию на 15 сентября 2016 года в Украине было уплачено налога на недвижимость на общую сумму 141 млн грн.

http://domik.ua/novosti/vstupil-v-silu-novyj-razmer-shtrafa-za-neoplachennyj-nalog-na-nedvizhimost-n248341.html

"Штрафну амністію" щодо незаконних концентрацій продовжено до 15 березня 2017 року


28.09.2016 року Антимонопольний комітет України, на своєму сайті розмістив повідомлення про прийняття рішення щодо продовження строку дії «штрафної амністії» ще на 6 місяців. Так, Рекомендаційними роз’ясненнями АМКУ від 20 вересня 2016 року №44-рр внесено зміни до абзацу другого пункту 15 Рекомендаційних роз’яснень Антимонопольного комітету України від 9 серпня 2016 № 39-рр «Щодо застосування положень частин другої, п’ятої та шостої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», частин першої та другої статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», якими слова «протягом наступних шести місяців після закінчення терміну» замінено на слова «протягом одного року після закінчення терміну». Нагадаємо, що відповідно до п. 15 Рекомендаційних роз’яснень Антимонопольного комітету України від 9 серпня 2016 № 39-рр, розмір штрафу визначається в розмірі 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 тис. грн), якщо з урахуванням базового розміру штрафу, розрахованого відповідно до пункту 12.3 цих Рекомендаційних роз’яснень, штраф не є меншим.
Прийняття даного рішення АМКУ обґрунтовує позитивною практикою застосування «амністії», протягом якої багато компаній вже звернулися з заявами та отримали дозволи на концентрації після їх здійснення, однак багато компаній не змогли скористалися відповідною процедурою з ряду об’єктивних причин. АМКУ також повідомив, що більшість концентрацій, які отримали дозволи в межах «амністії», відбувались за участю іноземних суб’єктів за межами України та майже не мали впливу на конкуренцію в Україні. 
Таким чином, АМКУ ще раз в дії продемонстрував свій намір в першу чергу забезпечити сприятливі передумови для розвитку конкуренції, а не виконувати роль карального органу.