пятница, 11 ноября 2016 г.

З ЯКОГО МОМЕНТУ ЮРИДИЧНА ОСОБА СПЛАЧУЄ ЗЕМЕЛЬНИЙ ПОДАТОК?

У разі придбання земельної ділянки приватної власності за цивільно-правовою угодою юридична особа – новий власник сплачує земельний податок починаючи з дня виникнення права власності на таку ділянку, тобто з моменту державної реєстрації цих прав. Таке роз'яснення надали у Державній фіскальній службі України.
При цьому попередній власник земельної ділянки сплачує податок до фактичного припинення/переходу відповідного права на таку земельну ділянку.
Податківці звернули увагу, що відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 ЗКУ визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, у разі придбання земельної ділянки приватної власності за цивільно-правовою угодою юридична особа – новий власник сплачує земельний податок починаючи з дня виникнення права власності на таку ділянку, тобто з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому попередній власник земельної ділянки сплачує податок до фактичного припинення/переходу відповідного права на таку земельну ділянку.

Джерело: http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/273542.html

четверг, 10 ноября 2016 г.

ОБ’ЄКТ НЕЗАВЕРШЕНОГО БУДІВНИЦТВА: ЯК ОФОРМИТИ ПРАВО ВЛАСНОСТІ



 У цивільному обороті існує такий об’єкт правовідносин, як об’єкт незавершеного будівництва (зокрема це передбачають статті 177, 181, ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України). Об'єкт  незавершеного  будівництва  -  об'єкт будівництва, на  який  видано  дозвіл  на  будівництво,  понесені  витрати  на його спорудження   та   не   прийнятий  в  експлуатацію  відповідно  до законодавства ( відповідно до ЗУ  «Про іпотеку»). 
Відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).     
                                  
Особа, яка має намір укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва, право власності на такий об’єкт реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі визначеного переліку документів.    
Отже, для того щоб зареєструвати право власності на об’єкт незавершеного будівництва, потрібно проаналізувати його правову природу.                                 

Його ознаками, зокрема є:
- міцний (ґрунтовний) характер об’єкта будівництва, що зводиться, який дає можливість зробити висновок, що такий об’єкт створюється на довгий період експлуатації, утворюючи при цьому єдине ціле із земельною ділянкою, та відмежовуючи вказаний об’єкт від малих архітектурних форм, тимчасових споруд тощо;
- будівництво здійснюється на підставі дозвільних документів, виданих відповідно до законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності; (тобто для того щоб зареєструвати право власності на об’єкт вже мають бути наявні дозвільні документи)
- відсутність стовідсоткової готовності об’єкта незавершеного будівництва, що унеможливлює використання його за призначенням та введення відповідно до законодавства в експлуатацію.
 Відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553)) визначено перелік документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва:                                                                        


  • документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом (крім випадку, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);   
  • документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт; 
  • технічний паспорт на об’єкт незавершеного будівництва.



Документом, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом (крім випадку, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав), може бути документ який посвідчує право власності або користування.      

Відповідно до Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. № 747) визначено документи, що відповідно до законодавства надають право на виконання будівельних робіт. Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: 


  • подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об’єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 
  • реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об’єктів I-III категорії складності;   
  • видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів IV і V категорії складності.                                                                                               

Документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. 
      
Технічний паспорт на об’єкт незавершеного будівництва відповідно до Інструкції про порядок проведення  технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна від 24.05.2001 № 127,  це документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації і містить основні відомості про об’єкт нерухомого майна (місцезнаходження, склад, технічні характеристики, план та опис об’єкту, а також – місцезнаходження інвентаризаційної справи); Одним із випадків проведення технічної інвентаризації є державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва.                                                                                                       
Також,  відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553)) визначено перелік документів для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, що підлягає приватизації, подаються:1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом (крім випадків, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли за рішенням державного органу приватизації продаж об’єкта незавершеного будівництва здійснюється під розбирання без земельної ділянки); 2) копія наказу Фонду державного майна про включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації; 3) копія наказу державного органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію такого об’єкта; 4) технічний паспорт на об’єкт незавершеного будівництва.                                                                            
Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, набутого на підставі договору, подається відповідний договір.                                       

Також потрібно відмежовувати незавершений об'єкт самочинного будівництва. самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Згідно Постанови ПВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6  від  30.03.2012 року, визнання права власності на незавершений об'єкт самочинного будівництва не допускається, оскільки це суперечить змісту як частини третьої статті 376, так і статті 331 ЦК.

Отже, коли ви маєте намір укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва, право власності на такий об’єкт потрібно зареєструвати у встановленому законом порядку на підставі визначеного переліку документів.

Більш детально: advocates.tax

среда, 9 ноября 2016 г.

ЯК ОПОДАТКОВУЄТЬСЯ УСПАДКОВАНЕ МАЙНО НЕРЕЗИДЕНТОМ

Державна фіскальна служба України листом від 07.10.2016 № 10619/Е/99-99-13-02-03-14 повідомила про оподаткування податком на доходи фізичних осіб успадкованого майна  фізичною особою – нерезидентом.
У листі зазначено, що оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи у дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 Податкового кодексу, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, в залежності від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем  та їх резидентського статусу.
Відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення.
Разом з тим п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу встановлено, що для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента застосовується ставка 18%.
Згідно з п. 174.3 ст. 174 Кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. При цьому спадкоємці – нерезиденти зобов’язані сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.
Таким чином, до вартості будь-якого об’єкта спадщини (квартири), одержаного спадкоємцем – нерезидентом в Україні від спадкодавця – резидента, незалежно від їх ступеня споріднення зі спадкодавцем, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб 18% та військового збору 1,5%. При цьому спадкоємець – нерезидент зобов’язаний сплатити податок та збір до нотаріального оформлення об’єкта спадщини.
Крім того, відповідно до абзацу восьмого частини другої ст. 7 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов’язковим у випадках оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою.



вторник, 8 ноября 2016 г.

МОРАТОРІЙ НА ПЛАНОВІ ПЕРЕВІРКИ ПРОДОВЖЕНО ДО СЕРЕДИНИ 2017 РОКУ

Верховна Рада України ухвалила Закон, яким продовжила до 30 червня 2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно із Законом, до 30 червня 2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю):
1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності – Державної регуляторної служби);
2) за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
3) за рішенням суду;
4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок  нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.
Законом встановлено, що для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.
Законом також встановлено, що Державна регуляторна служба зобов’язана до початку проведення органами державного нагляду (контролю) заходів державного нагляду (контролю) оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті погодження на проведення таких заходів.
Проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) без оприлюднення погодження Державної регуляторної служби забороняється.