Нові правила перевірки роботодавців

Вже незабаром штрафи за порушення роботодавцями законодавства про працю та зайнятість населення накладатимуть не лише посадові особи з Держпраці, а й представники виконавчих органів відповідних місцевих рад, які також працюватимуть у статусі інспекторів праці.

Повноваження в частині накладення штрафів отримають голови виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад та їх заступники. Наразі такі штрафи накладають лише представники Держпраці.

Це питання пропонується впорядкувати шляхом внесення змін до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабміну від 17.07.2013 р. № 509.

З урахуванням такого розширення повноважень Держпраці координуватиме діяльність органів місцевої влади в питання контролю за додержанням законодавства про працю, здійснюватиме методичне забезпечення.

Окрім того, з огляду на підвищення мінімальної зарплати у 2017 році до 3 200 грн, змінами пропонується визначити, що Держпраці проводитиме моніторинг у сфері оплати праці в частині своєчасної і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплати праці (докладніше про питання виплати зарплати читайте за посиланням – ред.).

Перелік повноважень Держпраці також поповниться правом безперешкодно, без повідомлення проходити до будь-яких приміщень юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю тощо.

Проект змін до постанови № 509 було оприлюднено на сайті Держпраці. Серед іншого, зокрема, пропонується затвердити порядки здійснення державного контролю / нагляду за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а також відповідні методичні рекомендації для місцевих органів влади.

Згаданий вище порядок унормовує низку питань стосовно здійснення інспекторами праці, серед яких і уповноважені особи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Зверніть увагу, інспектори праці за наявності службового посвідчення мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби здійснювати інспекційні відвідування, у тому числі:

- проходити до будь-яких приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

- ознайомлюватись з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю та зайнятість населення, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування;

- залучати працівників правоохоронних органів;

- фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки тощо.

З проектами документів, про які йдеться вище, можна ознайомитись за посиланням: http://dsp.gov.ua/повідомлення-про-оприлюднення-проек-52/

З якого моменту набирає чинності договір оренди землі?

 В юридичній науці існує безліч позицій на тему, з якої дати починає діяти договір оренди землі:1) з моменту укладання (підписання сторонами, та/або нотаріального посвідчення); 2) з моменту державної реєстрації; 3) з моменту передання земельної ділянки за актом приймання – передачі орендодавцем орендарю (якщо такий пункт із прив’язкою до набрання чинності (вступу в дію) спеціально прописаний у самому договорі).       

На практиці сторони для захисту своїх прав багато чого можуть внести у договір оренди землі, що може прямо і не відповідати законодавству. Тому судова практика з цього питання неоднозначна. Слід додати, що сьогодні актуальність цього питання для поточних договорів зменшилась, оскільки нотаріус посвідчуючи договір оренди землі, в той самий день проводить і його державну реєстрацію. Важливим це питання залишається тільки для договорів оренди землі, де сторони домовились не посвідчувати такий договір нотаріально.      

Раніше ВСУ вже робилися спроби врегулювати це питання, зокрема в одному рішенні ВСУ від 19 лютого 2014р. у справі № 6-162ц13, закріплена правова позиція, що строк дії договору оренди землі починається з моменту його укладання - підписання сторонами, а НЕ державної реєстрації.

Також існує позиція ВГСУ від 2 листопада 2016р. у справі 908/3368/15, в якій зазначається, що строк дії договору оренди землі починається з моменту його державної реєстрації, а не підписання сторонами або передачі за актом приймання-передачі земельної ділянки.

Незважаючи на минулі промахи цей рік ВСУ розпочав з законної та зрозумілої постанови, де виклав цілком логічну позицію: набрання договором оренди землі чинності є момент у часі, коли починають діяти права та обов’язки сторін, тобто після його державної реєстрації, а не укладання - підписання сторонами.

Отже, пропонуємо усім керуватись цим підходом ВСУ.

Правова позиція ВСУ від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16:Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов’язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов’язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

З урахуванням зазначених норм матеріального права строк дії спірного договору не закінчився, він є чинним, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про витребування землі.

Повний текст постанови

ЗМІНИЛИСЯ ПІДСТАВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАПЛАНОВОЇ ДОКУМЕНТАЛЬНОЇ ПЕРЕВІРКИ

З 1 січня 2017 року внесено зміни до підстав проведення позапланових документальних перевірок, нагадують у Головному управлінні ДФС у Тернопільській області. 

Зокрема, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України доповнено можливістю проведення позапланової перевірки також при отриманні інформації, яка свідчить про порушення вимог податкового законодавства.

Разом з тим встановлено термін для надання платниками податків пояснень на запит контролюючого органу – 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та вимоги до його змісту.  

Відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ позапланова документальна перевірка може бути проведена не лише при поданні платниками заперечень до акта (довідки) перевірки, а також додаткових документів у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ. Наказ про проведення перевірки з підстав, зазначених у цьому пункті, видається:

- у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному п.44.7 ст. 44 ПКУ, - контролюючим органом, який проводив перевірку;

- під час проведення процедури адміністративного оскарження – контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків.

Також із Податкового кодексу вилучено можливість проведення позапланової перевірки при отриманні постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора.

Крім того, з 1 січня 2017 року ст. 78 ПКУ доповнено новою підставою для проведення документальної позапланової перевірки: якщо платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, виключно з питань, зазначених у запиті.

ЗМІНЕНО ОБСЯГ ПЕНСІЙНОГО ЗБОРУ ПРИ ПЕРШІЙ РЕЄСТРАЦІЇ АВТО

Оскільки з 1 січня 2017 року змінився розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тепер він становить 1 600 грн), змінились і розміри збору на обов’язкове державне пенсійне страхування під час першої реєстрації легкового автомобіля.

Розмір збору визначається у відсотках – 3, 4, 5 – від вартості відповідного транспортного засобу, що реєструється.

Таким чином, як пояснюють у МВС, ставки збору встановлюються у наступних розмірах, якщо вартість відповідного транспортного засобу:

- не перевищує або дорівнює 264 тисячі гривень (165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня звітного року) – сплачується 3 % збору;

- більше ніж 264 тисячі гривень або дорівнює 464 тисячі гривень (перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня звітного року) – сплачується 4 % збору;

- більше ніж 464 тисячі гривень (перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня звітного року) – сплачується 5 % збору.

Такі вимоги передбачені пунктом 8 статті 4 Закону «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».

Нагадаємо, відповідно до Закону такий збір сплачують підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями інвалідів згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону.

ЗМІНЮЮТЬСЯ ПРАВИЛА НАРАХУВАННЯ ПЕНІ

Законом України від 21.12.2017 року №1797 внесені зміни в статтю 129 Податкового кодексу, в якій встановлено, з якого моменту починає нараховуватися пеня.

Якщо суму грошового зобов’язання визначає контролюючий орган за результатами податкової перевірки або у випадках, не пов’язаних з проведенням таких перевірок, - то пеня нараховується, починаючи з першого робочого дня після закінчення строку, встановленого для сплати  податкового зобов’язання (у т.ч. за період адміністративного та/або судового оскарження). Якщо ж суму податкового зобов’язання визначає сам платник податків або податковий агент, в такому разі нарахування пені провадиться після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

У разі нарахування зобов’язання до сплати (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування пені) самим платником або податковим агентом, розмір пені становить 100% річних облікової ставки Нацбанку, яка діє на кожний календарний день  прострочення, включаючи день погашення.

У випадку нарахування податкового зобов’язання (з врахуванням штрафів за наявності та без врахування пені) контролюючим органом  або в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, пеня нараховується за кожний календарний день прострочення, включаючи день погашення, у розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

Джерело:http://zt.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/282253.html