НБУ планує змінити порядок обслуговування рахунків клієнтів банків

Такі зміни викликані, в основному, появою приватних виконавців. НБУ розробив проект постанови Правління “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України” (далі – Проект). Проект має врегулювати такі питання: · виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів за постановою приватного виконавця про арешт коштів; ·   приймання банками до виконання платіжної вимоги на примусове списання коштів, оформленої приватним виконавцем; ·   виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів на підставі ухвал слідчого судді, суду, постановлених під час здійснення кримінального провадження, та списання коштів на підставі платіжної вимоги, оформленої Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, яке виконує функцію управління такими коштами; ·  надсилання банком повідомлення приватному виконавцю про відкриття нового рахунку клієнтом, щодо якого є публічне обтяження рухомого майна; ·   відкриття банком рахунків неповнолітнім особам на підставі паспорта громадянина України. Крім того, Проектом пропонується внесення інших змін з метою вдосконалення порядку обслуговування кореспондентських рахунків банків у національній валюті та здійснення безготівкових розрахунків у національній та іноземних валютах.

Джерело: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=37847528&cat_id=80928

Вирішити питання зловживання патентним правом можна лише у судовому порядку

На сьогодні одним з актуальних питань при здійсненні господарської діяльності в Україні є зловживання патентним правом – так званий «патентний тролінг». Припинити такі зловживання власників винаходів та виключити їх з митного реєстру можна лише у судовому порядку. Про це розповів директор департаменту організації митного контролю ДФС Олексій Василенко.

Відповідно до своїх функцій фіскальна служба для захисту прав інтелектуальної власності здійснює ведення відповідного митного реєстру. До нього на підставі заяв власників включаються об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення (зазначення походження товарів) та сорти рослин та географічні зазначення.

Водночас, за словами посадовця, останнім часом фіксуються випадки подання до ДФС заяв про сприяння захисту майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності (ОПІВ), які повною мірою не відповідають умовам патентоспроможності.

«Фіскальна служба не видає патенти на винаходи та корисні моделі, а здійснює їх включення до митного реєстру на підставі наданих власником об’єкта інтелектуальної власності відповідних охоронних документів. При цьому виключити цей винахід з реєстру можна лише згідно з вимогами законодавства», – розповів Олексій Василенко.

Такими вимогами є, зокрема, закінчення строку реєстрації ОПІВ, заява власника, рішення суду, закінчення строку правової охорони ОПІВ чи її дострокового припинення, відмова правовласника відшкодовувати витрати на зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено на підставі даних митного реєстру або з власної ініціативи митниць, на складах митниць тощо.

«Для недопущення порушень прав інтелектуальної власності під час здійснення зовнішньоекономічних операцій ДФС постійно співпрацює з власниками запатентованих товарів чи винаходів, які включені в митний реєстр. Так, протягом січня-жовтня поточного року зафіксовано понад 4800 випадків призупинення митного оформлення за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності», – зазначив Олексій Василенко.

Крім того, порушено 14 справ про порушення митних правил за фактами ввезення та вивезення товарів з порушенням прав інтелектуальної власності на суму понад 1,4 млн. грн..

Водночас, наголошує посадовець, якщо суб’єкт господарювання, який експортує або імпортує товари, вважає включений в митний реєстр товар таким, який порушує права інших осіб, він має право звернутися до суду.

«У своїй роботі митниці дотримуються вимог закону. Якщо товар включено до митного реєстру, ми маємо здійснювати відповідні дії під час його митного оформлення. У разі незгоди платники мають відстоювати свої права у суді», – наголосив Олексій Василенко.

Так наприклад, нещодавно за рішенням суду було попереджено спробу блокування черговим «патентним тролем» зовнішньоекономічної діяльності, пов’язаної з експортом будівельного каменю. Так, власник патентів України на промислові зразки від „Бордюр для квітника”, „Постамент для пам’ятника” та „Плита надгробна” через представника звернувся до ДФС із заявами щодо включення таких промислових зразків до митного реєстру. Водночас представник власника патентів звернувся безпосередньо до окремих митниць ДФС, зокрема Житомирської митниці, з вимогою призупиняти митне оформлення експорту виробів з каменю у порядку, визначеному статтею 400 Митного кодексу України.

Такі дії викликали значний суспільний резонанс у Житомирський області, де обробка каменю є традиційною галуззю виробництва, яка не тільки створює робочі місця, та є в регіоні джерелом бюджетних надходжень.

Вказана ситуація була вирішена після звернення до суду особи, яка експортувала вироби з каменю. Саме рішенням суду ДФС та всім митницям було заборонено призупиняти митне оформлення такого товару згідно із статтями 399 – 400 Митного кодексу України за заявою власника патентів.

Джерело: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/270139.html

Відкривається міжнародний пункт пропуску через державний кордон

У річковому порту Києва буде відкрито міжнародний пункт пропуску через державний кордон, очікується, що це буде сприяти збільшенню міжнародних перевезень.

Відповідне рішення ( Розпорядження КМУ від 5 жовтня 2016 р. № 724-р.) прийнято Урядом України з метою забезпечення реалізації Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення. 

Згідно розпорядження, на території публічного акціонерного товариства “Київський річковий порт” та гідротехнічних спорудах державного підприємства “Адміністрація річкових портів” відкривається міжнародний пункт пропуску через державний кордон для річкового вантажно-пасажирського сполучення з постійним режимом функціонування i цілодобовим часом роботи.

Очікується, що це сприятиме полегшенню й розвитку міжнародних перевезень внутрішнім водним транспортом, який порівняно з іншими видами транспорту має економічні й екологічні переваги, збільшенню вантажних міжнародних перевезень у результаті розширення міжнародної торгівлі.

http://www.kmu.gov.ua/control/ru/cardnpd?docid=249391328

СТВОРЕНО НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКУ ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНУ ПАЛАТУ

Сьогодні в Києві відкрили Німецько-українську промислово-торговельну палату, повідомила прес-служба Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.

Палату відкрили у межах Другого Українсько-німецького бізнес-форуму Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко та Державний секретар Федерального  міністерства економіки та енергетики Німеччини Матіас Махніг.

Завдання Німецько-Української промислово-торговельної палати – розкрити весь потенціал економічної співпраці двох країн.

«Zusammen Arbeit  — максимальне співробітництво, її головна місія. Це нові інвестиції, це діалог і співпраця українського та німецького бізнесу, це залучення технічних рішень. Сьогодні важливо, що не лише українське політичне досьє, яке вже сформоване у Німеччині, а й економічне стає ключовим для німецьких партнерів. Потенціал співпраці великий, і мова йде не тільки і не стільки про великий бізнес», – сказав Зубко.

За його словами, важливо, щоб німецький інвестор прийшов не лише, наприклад, в інфраструктуру та аграрний сектор, а й у галузь енергоефективності, виробництво високотехнологічної продукції, професійно-технічної освіти та підготовки менеджерів. Це у свою чергу дасть ефект у розвитку місцевої інфраструктури, наповненні місцевих бюджетів, створенні нових робочих місць.

Як відомо, Угоду про створення Німецько-української промислово-торговельної палати в Україні було підписано у жовтні минулого року.

Метою діяльності палати є сприяння розвитку торговельно-економічних відносин між підприємствами, організаціями України та ФРН, а також сприяння економічному обміну.

http://www.minregion.gov.ua/press/news/gennadiy-zubko-ta-matias-mahnig-vidkrili-v-kiyevi-nimetsko-ukrayinsku-promislovo-torgovelnu-palatu/

ВСУ розглянув умови дотримання письмової форми депозитного договору

У Постанові ВСУ № 6-997цс16 від 21.09.2016 року детально проаналізовано вимоги до умов дотримання письмової форми депозитного договору.

Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі її здійснення в післяопераційний час – час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Вирішуючи питання щодо стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу, суди зазвичай встановлюють факт укладення відповідного договору, з’ясовують повноваження сторін на його укладення, факт внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника, а також дотримання вимог, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності щодо укладення договору банківського вкладу та внесення грошових коштів.

У зв’язку з цим ВСУ роз’яснив, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту.

Повний текст Постанови ВСУ № 6-997цс16 від 21.09.2016 року :       http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/71201119514F875EC2258044004A9592

ПРОПОНУЮТЬ ТИМЧАСОВО СКАСУВАТИ ВВІЗНЕ МИТО ДЛЯ ПРОМИСЛОВОГО ОБЛАДНАННЯ

Про це ідеться у законопроекті № 5251«Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо зняття мита на устаткування та обладнання)» від 7 жовтня 2016 року.

Як зазначено у пояснювальній записці до документу, на сьогодні Україна є країною «наздоганяючого» розвитку. Важливим завданням для сьогоднішньої економіки є її стрімкий розвиток, а для цього їй необхідне сучасне устаткування та обладнання, яке дасть можливість вітчизняній економіці досягнути світового рівня.

Відтак пропонується тимчасово звільнити від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту до 1 січня 2019 року – устаткування та обладнання, що не виробляється в Україні, головним призначенням якого є сільське господарство та промисловість відповідно до кодів товарів УКТЗЕД.

Цей Закон України вносить зміни до Митного кодексу України.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60226